Форум » » К вопросу о том, как работает Верховный Главковерх » Ответить
К вопросу о том, как работает Верховный Главковерх
Закорецкий: На Милитере возникла интересная ветка. По теме стратегии ведения войны под Сталинградом и в Германии 1945 г. Фиолетов пишет: [quote]Уважаемая администрвция! Мне представляется очень важным прояснение некоторых событий ВОВ, в частности была ли возможность наряду с уничтожением германской 6-ой армии в Сталинграде, отрезать и уничтожить германскую группировку на Кавказе, чего, как известно, очень опасался Манштейн. Второе событие, в котором был непосредственным участником и свидетелем, задержка наступления на Берлин на 2 месяца на Одере, вопреки директиве Генштаба и Жукова, приведшая к усложнению Берлинской операции с увеличением потерь людей и техники.[/quote] http://militera.borda.ru/?1-3-0-00001131-000-0-0-1253562047
Ответов - 1
Путник: Під кінець радянської влади на теренах Радянського Союзу дуже полюбили різні кіноепопеї: «Солдати свободи», «Битва за Москву», «Сталінград», «Війна на західному напрямку» тощо. А початок цьому потоку кіношедеврів поклала кіноепопея Юрія Озєрова «Освобождєніє». В ті славні часи на перегляд цього кіношедевру відправляли з уроків цілими класами. Для тогочасного хлопчака, яким я тоді був, було на що подивитися. І от взимку 1971 року виходить на екрани третій фільм кіноепопеї (в народі - кіноопупєї) «Напрям головного удару». Центральна сцена фільму – обговорення в кабінеті Сталіна головного удару. Ситуація: травень 1944 року, готується визволення Європи. Головне питання: де завдавати головного удару – через Україну, чи через Білорусь? Через Україну – місцевість зручніша. Одер, Вісла біля витоків, форсувати їх не складе труднощів. Йти на Берлін через Львів і Краків зручніше. В 1920 році товариш Сталін вже йшов на Берлін саме тут, але тоді через довбня Тухачеського операція Південно-Західного фронту була зірвана і замість тріумфу комуністи отримали розгром і поразку. Але тут німці чекають наступу радянських військ. Через Білорусь шлях коротший, але річки тут широкі, та ще й Прип’ятські болота на цьому шляху лежать. В зимово-весняну кампанію 43-44 років Західний (з 20 квітня 1944 року 3-й Білоруський) фронт, Калінінський (з 20 жовтня 1943 року 1-й Прибалтійський) фронт і Центральний (з 20 жовтня 1943 року Білоруський, з 24 лютого 1944 року 1-й Білоруський) фронт проводять наступальні операції (Гомельсько-Речицьку, Калинковицько-Мозирську, Смоленська і Невельська, Вітебська). Втрати в цій лісо-болотяній місцевості з жовтня 1943 року до квітня 1944 сягали 4940-4950 убитих, померлих, полонених і безвісти пропалих на добу. Коротше, успіху досягли, але успіх був не кращий від розгрому. Так це зимою, коли болота замерзли. А що буде літом, коли вони розтануть? І Сталін вирішує – головного удару завдає 1-й Український фронт під командуванням маршала Конєва, допоміжний в Прибалтиці і відволікаючий – в Білорусі. Тут наступати на Берлін краще. На головний – 1-й Український фронт – Сталін ставить свого фаворита Конєва. Конєву відповідний інструмент – дві танкові армії (3-я і 4-а) і дві (2-а і 8-а) повітряні. Попередній командувач маршал Жуков обісрався в Корсунь-Шевченківській операції, Сталін його зняв з ганьбою і тільки Конєву вдалося виправити і якось врятувати становище. Білоруська операція має відволікти увагу. Тому тут танкових армій немає. І початися вона має раніше. Крім того, зрізавши «Білоруський балкон», Білоруські фронти забезпечать правий бік 1-го Українського фронту від потужного удару у фланг. Пропонована Конєвим Львівсько-Сандомирська операція 1-го Українського фронту питань не викликала. Сталін її затвердив. Питання виникли при обговоренні Білоруської операції. Сталін, його заступник Жуков, Генеральний штаб (маршал Василевський) мають один план. Він полягає в тому, щоб сконцентрувати більшу частину сил в одному місці і завдати одного удару. Жуков і Василевський все обдумали, все зважили, все спланували. Тепер викликають командувачів фронтами і ставлять їм задачі. Черга генерал армії Рокосовського. Задача фронту – почати наступ на південному фасі «Білоруського балкону» з плацдарму на Дніпрі в районі Рогачова в напрямку на Бобруйськ, Мінськ, далі на Варшаву. Йому ставлять задачу, а він упирається. В нього своє власне рішення: завдавати удару не на одній ділянці, а на двох. Це відхід від канонів стратегії – концентрувати всі сили в одній точці. Рокосовський пропонує завдати ДВА удари: на Бобруйськ, Осиповичі, і з району нижньої течії Березіни, Озаричі на Слуцьк. Надто вже незвичайне рішення. Сперичатися зі Сталіним – смертельний ризик. А тут не один Сталін, тут і Жуков з Василевським. Але генерал армії Рокосовський наказ трьох маршалів – Верховного Головнокомандувача Сталіна, маршала Жукова і маршала Василевського – виконувати не має наміру. Що ж, норовливому генералу Сталін пропонує вийти в іншу кімнату і подумати над своєю поведінкою. Генерал Рокоссовський виходить. Думає. Є про що думати. Він уже пройшов через катівні, вже сидів у камері смертників. Не хотілося б знову. І ось його знову викликають до сталінського кабінету і знову ставлять завдання... Однак, ні! Рокоссовський таке завдання виконувати не буде. Знімайте. Саджайте. Зривайте погони. Відправляйте рядовим до штрафного батальйону. Страчуйте. Виконувати не буде. Знову йому пропонують вийти та подумати. Знову виходить. Знову думає. Адже ж можна і не ризикувати. Можна сталінсько-жуковський наказ виконати. Кінець війни вже вирішений, йдеться лише про ціну та терміни перемоги. Можна не опиратися, а потім після смерті Сталіна видати мемуар: дурний Сталін ставив ідіотські задачі, а в мене в тій ситуації було рішення, яке Сталін не зрозумів і не оцінив... Довго думає Рокоссовський. Подумали, генерале? Заходьте. Ну що? Будемо виконувати наказ Верховного Головнокомандувача? Ні. Не будемо. Ну і дідько із тобою! Дій як знаєш. І Рокосовський діяв так, що згодом допоміжну операцію чотирьох фронтів: 1-го Прибалтійського, 1-го, 2-го, 3-го Білоруських назвали головною операцією осінньо-літньої кампанії 1944 року. Операція «Багратіон» ввійшла в анали військової історії, як одна з найграндіозніших операцій Другої Світової війни. Це я до чого? Просто переглянув фільм третій кіноепопеї «Визволення» – «Напрям головного удару». Рекомендую переглянути і зверніть увагу на центральну сцену фільму, де обговорюється план операції «Багратіон». Особливо там, де дєдушка «всесоюзний староста» Калінін говорить про російського солдата, який де хош пройде. І зауваження Сталіна на цю репліку. А також що сказав Жуков на це зауваження Сталіна.
полная версия страницы